ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ СИМЕОНОВЕ ПРОРЕЧЕННЯ

ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ

16 лютого (3 лютого ст. стиль)

ІСТОРІЯ

Як розповідає святий євангеліст Лука, праведному старцеві Симеону Богоприімцеві «…було передбачено Духом Святим, що він не побачить смерті, доки не побачить Христа Господнього» (Лк.2:26). І коли батьки на сороковий день після народження Немовля принесли Його до храму, прийшов туди і Симеон, взяв Немовля на руки (звідси і з’явилася назва «Богоприімець») і промовив знамениті слова, якими з того часу завершується кожна служба вечірні і відомі як Молитва святого Симеона Богоприімця: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за глаголом Твоїм, з миром…» (Лк.2:29) Потім він благословив святого Йосифа і Пречисту Матір Спасителя і звернувся до Марії з тим самим Симеоновим проріканням: «Ось, лежить Цей на падіння і на повстання багатьох в Ізраїлі і в предмет суперечок, — і Тобі Самій зброя пройде душу, — щоб відкрилися думки багатьох сердець» (Лк.2:34–35). Подібно до того, як Христа пронизають цвяхами і копієм, так і душу Пречистої Діви вразить якась «зброя» печалі та серцевого болю, коли побачить Вона страждання Сина Свого; після ж відкриються приховані думки людей, які мають зробити вибір: з Христом вони чи проти Нього.
Пророцтво Симеона, як одне з найбільш емоційно насичених передбачень, сюжетно і за змістом знайшло своє вираження в цілій галереї ікон: з різними назвами та легендами, різними датами їх прославлення та різними історіями їхнього походження, але всі вони показують виконання передбачуваного Симеоном: зброя пройде душу” (Лк. 2, 35).
Багато образів на сюжет слів святого Симеона настільки схожі, що їх часто плутають, називаючи одну й ту саму ікону різними іменами: то «Семистрельною», то «Пом’якшенням злих сердець», то «Симоновим пророцтвом», не розрізняючи тонкощів іконографії.
На сюжет пророцтва Симеона існує і ікона, де Богородиця зображена з одним мечем, що пронизує серце. Її ще називають “Васильківська”.
Сказання про ікону говорить, що одного разу сліпий Василь був кинутий у лісі своєю дочкою. Заблукавши, він ліг і заснув. У тонкому сні з’явилася йому Богородиця, що наказала розкопати між листя, на якому він лежить, ямку. У ньому він знайде воду. Богородиця наказала Василеві обмити цією водою очі, і він прозріє. Василь так і вчинив. І відразу прозрів. Прозрівши, він побачив у кущах ікону з тим самим образом Пречистої, в якому Вона з’явилася йому уві сні. З того часу він служив Богородиці до кінця днів своїх: на місці джерела він викопав колодязь, поставив над ним намет, а пізніше на місці знаходження ікони збудував дерев’яну церкву під назвою «Свята вода».
На образі ікони, явленої Василю, зображений був один меч, встромлений у серце Богородиці, чим ікона і відрізняється від “Семистрельної” та “Пом’якшення злих сердець”, на яких серце Божої Матері пронизують сім мечів.
Всі віруючі, які звертаються до цих чудотворних ікон з вірою та молитвою, відчувають, що з пом’якшенням серця полегшуються душевні та тілесні страждання, вони усвідомлюють, що коли моляться перед цими образами за ворогів своїх, тоді зникають їхні ворожі почуття, поступаючись місцем доброті та милосердю.