Мона­стир був ство­ре­ний, як скит Свя­то-Вве­денсь­ко­го мона­сти­ря, 22 листо­па­да 2000 року рішен­ням Сино­ду ЦПЦ за іні­ціа­ти­ви Архіє­пис­ко­па фастівсь­ко­го Даміа­на. Мона­стир та Київсь­ка оби­тель духов­но неро­зри­вні, їх пов’язує спіль­ність тра­ди­цій, шану­ван­ня Божої Матері та хри­сти­янсь­ких Святих. 

Мона­стир розта­шо­ва­ний у мальов­ни­чо­му куточ­ку на пагор­бі над річ­кою Ірпінь біля села Тома­шів­ка Фастівсь­ко­го рай­о­ну на міс­ці колиш­ньої сади­би пана Хає­ць­ко­го. З часу засну­ван­ня мона­сти­ря на його тери­торії було зве­де­но спо­ру­ди, які викли­ка­ють подив і захоплен­ня і зво­дять розум до духов­ної бать­ків­щи­ни всіх хри­сти­ян. У мона­сти­рі від­тво­ре­но най­біль­ші хри­сти­янсь­кі свя­тині Свя­тої Зем­лі: храм Гро­бу Гос­под­ньо­го, Гроб­ни­ця Божої Матері в Геф­си­манії та інші свя­тині. Ці справж­ні скар­би нага­ду­ють нам про події Єван­гельсь­кої історії, про пам’ятні міс­ця, пов’язані з іме­на­ми спа­си­те­ля і його Пре­чи­стої Матері, хри­сти­янсь­ких свя­тих, які про­сла­ви­ли свої­ми подви­га­ми свя­ту та нашу зем­лю. Вла­ди­ка Даміан реалі­зу­вав свою мрію ство­ри­ти про­сто­ро­вий образ свя­тої зем­лі. Мона­стир є унікаль­ним пра­во­слав­ним музеєм про­сто неба.