Раптовий біль у животі — це завжди тривожно. Але одна справа, коли живіт крутить після сумнівного шаурми, і зовсім інша — коли біль не минає, а навпаки, поступово наростає і переміщується. Саме так найчастіше починається апендицит. Проблема в тому, що на початку він дуже схожий на звичайне отруєння або розлад шлунку — і люди зволікають, чекають, що «само пройде». Іноді це коштує дуже дорого.
Апендикс — це невеликий трубчастий відросток сліпої кишки довжиною від 5 до 15 сантиметрів. Довгий час вважалося, що він взагалі нічого не робить і є рудиментом. Зараз відомо, що він бере участь у роботі імунної системи, але це не головне. Головне — коли він запалюється, це стає хірургічною надзвичайною ситуацією.
Запалення апендикса розвивається відносно швидко. Якщо не втрутитися вчасно, стінка відростка може розірватися, і вміст потрапить у черевну порожнину. Це перитоніт — стан, який загрожує життю. Саме тому апендицит не лікують таблетками і не чекають, поки «відпустить». Єдине лікування — операція, і чим раніше, тим краще.
Щороку апендицит діагностують у мільйонів людей по всьому світу. Він трапляється у будь-якому віці, але найчастіше — між 10 і 30 роками. Жодної профілактики не існує, передбачити його неможливо. Тому так важливо знати, як він проявляється.
Перші ознаки: що відчуває людина на початку
Підступність апендициту в тому, що він рідко починається з різкого болю в правому боці. Зазвичай усе починається інакше — розмито, нечітко, і людина просто не розуміє, що відбувається.
Найперше, що з’являється — це тупий, ниючий або розлитий біль навколо пупка або в центрі живота. Не гострий, не нестерпний. Просто неприємне відчуття, яке не дає спокою. До нього майже завжди приєднується нудота — іноді з одноразовим блюванням. Апетит зникає повністю. Людина відчуває загальну слабкість, може трохи підвищитися температура — до 37,2–37,5°C.
Саме на цьому етапі більшість людей думають: «Мабуть, щось не те з’їв». І це зрозуміло — симптоми справді схожі на харчове отруєння або гастрит. Але є одна принципова відмінність: при отруєнні стан поступово покращується, а при апендициті — ні. Біль не відступає. Він змінюється.
Головний симптом — біль у правому боці
Приблизно через кілька годин від початку захворювання відбувається те, що хірурги називають міграцією болю. Він переміщується з центру живота або пупкової ділянки вниз і вправо — у так звану праву клубову ділянку. Це місце приблизно між правою тазовою кісткою і пупком. Медики навіть мають точну назву для цієї точки — точка Мак-Бурні.
Цей симптом — один із найхарактерніших для апендициту. Якщо біль чітко локалізується саме там і не минає — це серйозний привід для тривоги.
Характер болю теж змінюється. Він стає більш постійним, може бути пульсуючим або тягнучим. Посилюється при будь-якому русі — коли людина встає, повертається, кашляє, чхає. Багато хто інстинктивно лягає на правий бік і підтягує ноги до живота — так трохи легше. Це теж характерна поведінка при апендициті.
Є ще один важливий клінічний симптом — симптом Щоткіна-Блюмберга. Якщо повільно натиснути на живіт у правій клубовій ділянці, а потім різко відпустити руку, біль різко посилюється. Це ознака подразнення очеревини. Перевіряти цей симптом самостійно не варто — це завдання лікаря або фельдшера швидкої допомоги. Але знати про нього корисно, щоб розуміти, що відбувається під час огляду.
Апендицит — це одна з небагатьох ситуацій у хірургії, де час справді вирішує все. Кожна година зволікання збільшує ризик ускладнень. Якщо є підозра — краще приїхати в лікарню і виявитися правим, ніж залишитися вдома і помилитися.
Інші симптоми, які не можна ігнорувати
Біль — це головне, але не єдине. Апендицит супроводжується цілим набором ознак, які разом складають досить характерну картину.
Температура при апендициті зазвичай підвищується до 37,5–38,5°C. Висока температура — 39°C і вище — може свідчити про те, що процес уже ускладнився. Блювання, як правило, одноразове або дворазове — на відміну від отруєння, де воно повторюється багато разів. Після блювання легше не стає.
З боку кишківника можуть бути різні реакції. У частини людей — затримка стільця і газів, живіт стає трохи здутим. В інших, особливо якщо апендикс розташований нетипово, може бути рідкий стілець. М’язи живота напружуються — особливо в правій нижній частині. Це рефлекторна реакція організму, своєрідний захист. Пульс прискорюється навіть при невисокій температурі.
Важливо розуміти: жоден із цих симптомів окремо не є стовідсотковою ознакою апендициту. Але коли вони з’являються разом — біль у правому боці, температура, нудота, напруження живота — це вже серйозна підстава для негайного звернення по допомогу.
Симптоми апендициту залежно від стадії
Апендицит розвивається поетапно, і симптоми на кожній стадії відрізняються. Ось як виглядає типова картина прогресування:
| Стадія | Час від початку | Основні симптоми | Ризики |
|---|---|---|---|
| Катаральна (рання) | Перші 6–12 годин | Розлитий біль навколо пупка, нудота, слабкість, температура до 37,5°C, відсутність апетиту | Низькі, якщо вчасно звернутися |
| Флегмонозна (розпал) | 12–24 години | Біль мігрує в праву клубову ділянку, стає постійним і сильнішим, температура 37,5–38,5°C, напруження м’язів живота, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга | Середні, операція необхідна |
| Гангренозна | 24–48 годин | Біль може тимчасово зменшитися (загибель нервових закінчень), але стан погіршується, температура висока або падає, живіт напружений | Високі, ризик перфорації |
| Перфоративна (ускладнена) | Понад 48 годин | Різкий сильний біль по всьому животу, висока температура, важкий загальний стан, ознаки перитоніту | Критичні, загроза життю |
Одна з найнебезпечніших пасток — гангренозна стадія, коли біль раптово зменшується. Людина думає, що стало краще, і відмовляється від госпіталізації. Насправді це дуже тривожний знак: нервові закінчення в стінці апендикса гинуть, але запалення нікуди не ділося. Через кілька годин може статися перфорація.
Особливості симптомів у дітей
У дітей апендицит розпізнати складніше — і це не перебільшення. Маленька дитина не може точно описати, де і як болить. Вона просто плаче, відмовляється від їжі, стає млявою і примхливою. Батьки нерідко думають про кольки, прорізування зубів або звичайний розлад шлунку.
Кілька речей, на які варто звертати увагу: дитина лягає на правий бік і підтягує ноги, відмовляється вставати або ходити, реагує плачем на дотик до живота. Температура у дітей при апендициті часто вища, ніж у дорослих — може сягати 38,5–39°C. Симптоми розвиваються швидше, а ризик перфорації вищий, бо дитячий організм менш стійкий до інфекції.
Якщо дитина скаржиться на біль у животі, який не минає кілька годин, і при цьому є температура — не чекайте. Краще зайвий раз показати дитину лікарю, ніж пропустити щось серйозне.
Апендицит у вагітних: на що звертати увагу
Під час вагітності апендицит діагностувати складніше з анатомічних причин. Матка, що росте, поступово зміщує апендикс угору — тому в другому і третьому триместрі біль може відчуватися не внизу праворуч, а значно вище — ближче до правого підребер’я або навіть до правого боку грудної клітки.
Це створює плутанину: симптоми легко сплутати зі звичайними болями вагітності, розтягуванням зв’язок або болями в нирках. Нудота і слабкість теж не викликають підозр — вони і так часто супроводжують вагітність.
Тому вагітним жінкам особливо важливо не ігнорувати будь-який незвичний або наростаючий біль у животі, особливо якщо він супроводжується температурою. При найменших сумнівах — одразу до лікаря. Апендицит під час вагітності несе ризики і для матері, і для дитини, але при своєчасному лікуванні прогноз хороший.
Коли викликати швидку: чіткі орієнтири
Ось конкретні ситуації, коли потрібно телефонувати 103 або їхати до приймального відділення лікарні — без зволікань і без «зачекаємо до ранку»:
- Біль у правій нижній частині живота, який не минає протягом 4–6 годин і поступово посилюється.
- Будь-який сильний біль у животі в поєднанні з температурою вище 37,5°C.
- Живіт стає твердим або напруженим на дотик.
- Біль посилюється при русі, кашлі або натисканні.
- Нудота і блювання на фоні болю в животі, після яких не стає легше.
- Дитина скаржиться на біль у животі, відмовляється від їжі і має температуру.
- Вагітна жінка відчуває незвичний наростаючий біль у животі або боці.
І окремо — про те, чого робити категорично не можна, якщо є підозра на апендицит. Не прикладайте грілку до живота: тепло прискорює запалення і може спровокувати перфорацію. Не приймайте знеболювальні: вони змащують клінічну картину, і лікарю буде складніше поставити діагноз. Не приймайте проносне: це посилює перистальтику і збільшує навантаження на запалений апендикс. Не їжте і не пийте багато рідини — якщо потрібна операція, шлунок має бути порожнім.
Найпоширеніша помилка при апендициті — чекати, що біль пройде сам. Він не пройде. Апендицит не розсмоктується і не лікується вдома. Єдине, що змінюється з часом — це ступінь небезпеки.
Як відрізнити апендицит від інших болів у животі
Живіт болить у людей часто і з різних причин. Не кожен біль праворуч — це апендицит. Але є кілька станів, які найчастіше плутають із ним, і варто розуміти різницю.
Ниркова коліка — біль дуже сильний, нападоподібний, часто віддає в пах або стегно. Людина не може знайти зручне положення, постійно рухається. При апендициті навпаки — рух посилює біль, тому людина намагається лежати нерухомо.
Оваріальна кіста або позаматкова вагітність у жінок можуть давати біль у правому нижньому боці, дуже схожий на апендицит. Позаматкова вагітність — це окрема надзвичайна ситуація, яка також потребує негайної допомоги. Тут важливо не намагатися самостійно розібратися, а якнайшвидше потрапити до лікаря.
Гастрит і харчове отруєння — найпоширеніша причина плутанини. Головна відмінність: при отруєнні блювання повторюється багато разів і приносить полегшення, діарея виражена, а загальний стан поступово покращується. При апендициті — ні. Біль не відступає, а наростає.
Синдром подразненого кишківника дає спазматичний біль, який зазвичай пов’язаний із їжею або стресом, змінюється після відходження газів і не супроводжується температурою.
Ключова ознака, яка об’єднує всі підозри на апендицит — це наростаючий біль, що не минає, локалізований у правій нижній частині живота, у поєднанні з хоча б одним-двома супутніми симптомами. Якщо є сумніви — краще перестрахуватися. Хірург у приймальному відділенні оглядає таких пацієнтів щодня і швидко зрозуміє, що відбувається.
Що відбувається в лікарні: коротко про діагностику
Якщо ви або хтось із близьких потрапив до лікарні з підозрою на апендицит, не варто лякатися — процес діагностики зазвичай чіткий і відносно швидкий. Лікар проведе огляд, перевірить характерні симптоми, призначить загальний аналіз крові (при апендициті зазвичай підвищені лейкоцити), аналіз сечі, щоб виключити ниркову патологію. Жінкам репродуктивного віку, як правило, роблять УЗД органів малого тазу.
УЗД черевної порожнини може показати збільшений апендикс, але цей метод не завжди інформативний — апендикс буває важко візуалізувати. У складних випадках роблять КТ. Якщо діагноз підтверджується — пацієнта готують до операції. Сьогодні апендектомію найчастіше виконують лапароскопічно — через невеликі проколи, без великого розрізу. Відновлення після такої операції займає кілька днів.
Якщо діагноз викликає сумніви, лікар може залишити пацієнта під спостереженням на кілька годин і повторно оглянути. Це нормальна практика — іноді клінічна картина стає чіткішою з часом.
Головне, що варто пам’ятати: апендицит — це не вирок і не катастрофа, якщо вчасно звернутися по допомогу. Операція при неускладненому апендициті — одна з найрутинніших у хірургії. Небезпечним він стає тільки тоді, коли людина зволікає. Тому знати симптоми, не ігнорувати тривожні сигнали і вчасно звертатися до лікаря — це найкраще, що можна зробити.
