Група «Шахедів» — це скільки: кількість дронів у групі

Коли в нічних зведеннях Повітряних сил з’являється фраза «ворог запустив групу шахедів», більшість людей уявляє щось розмите — якийсь рій дронів десь у небі. Але за цим формулюванням стоїть цілком конкретна тактика, конкретні цифри і конкретна логіка, яку варто розуміти, щоб не губитися в потоці новин.

Що насправді означає «група», скільки дронів у ній буває, чому Росія запускає їх саме так — і як Україна з цим справляється. Розбираємо по порядку.

Звідки цей термін

Слово «група» у контексті шахедів — це не офіційний військовий термін із чіткою кількістю одиниць. Це скоріше медійне та оперативне позначення, яке прижилося у зведеннях Повітряних сил України, ЗМІ та в розмовній мові. Воно означає кілька дронів, що летять приблизно в одному напрямку або запущені в межах однієї хвилі атаки.

У різних джерелах можна зустріти різні слова для опису одного й того самого явища. «Група», «хвиля», «рій» — усі ці поняття описують скупчення безпілотників, але з різними акцентами. Хвиля — це часовий зріз: перша хвиля, друга хвиля однієї атаки. Рій — більш технічний термін, який підкреслює скоординованість руху. Група — найбільш нейтральне і найпоширеніше у вітчизняних зведеннях слово.

Росія офіційно не коментує деталі своїх ударів у такому форматі. Міністерство оборони РФ зазвичай або мовчить про конкретні атаки, або подає їх у вигляді розмитих тверджень про «удари по об’єктах військово-промислового комплексу». Тому вся конкретика — кількість запущених дронів, маршрути, цілі — стає відомою переважно з українського боку: від Повітряних сил, Командування Об’єднаних сил або регіональних військових адміністрацій.

Важливий нюанс: те, що в зведенні називається «групою», може бути частиною значно більшої атаки. Одна нічна атака нерідко складається з кількох груп, запущених із різних напрямків із різницею в часі — саме для того, щоб ускладнити роботу протиповітряної оборони.

Скільки дронів входить до однієї групи

Ось тут починається найцікавіше — і найбільш конкретне. Якщо коротко: одна група шахедів у типовій атаці налічує від 5 до 20 дронів. Але це середнє значення, і реальна картина значно ширша.

На початку масованого застосування шахедів — восени 2022 року — Росія запускала відносно невеликі групи, щоб відпрацювати тактику і перевірити реакцію української ППО. Поступово масштаб зростав. До 2023–2024 років атаки стали значно потужнішими, а кількість дронів в одній нічній атаці почала регулярно перевищувати 50, 70, а потім і 100 одиниць.

Рекордні атаки — це вже зовсім інший масштаб. У 2024 році Росія неодноразово запускала понад 100 шахедів за одну ніч, а окремі атаки сягали 150–200 одиниць. При цьому вся ця маса дронів розбивалася на кілька груп, які летіли різними маршрутами — з боку Чорного моря, з Білорусі, з окупованих територій.

Чому кількість так сильно варіюється? Це залежить від кількох факторів одночасно. По-перше, від наявності дронів на складах — Росія нарощувала виробництво і паралельно отримувала поставки з Ірану. По-друге, від стратегічних цілей конкретної атаки: якщо мета — перевантажити ППО перед ракетним ударом, потрібна більша кількість. По-третє, від погодних умов і оперативної ситуації на фронті.

Тактика застосування: чому групами, а не поодинці

Один шахед — це відносно проста ціль для сучасної протиповітряної оборони. Він летить повільно (близько 180–200 км/год), має характерний звук двигуна, і за наявності нормального радарного покриття його можна виявити і збити. То чому ж Росія не відмовилася від цих дронів, якщо їх так легко збивати?

Відповідь — у групах. Десятки шахедів, що летять одночасно різними маршрутами, — це вже зовсім інша задача для ППО. Кожен зенітний ракетний комплекс має обмежений боєкомплект і час реакції. Кожна мобільна вогнева група може одночасно вести вогонь по обмеженій кількості цілей. Коли в небі одночасно 50 або 100 дронів, що летять з різних боків і на різних висотах, система протиповітряної оборони змушена розподіляти ресурси — і частина дронів неминуче проривається.

Шахеди — це не зброя точності в класичному розумінні. Це зброя виснаження: виснаження боєкомплекту ППО, виснаження особового складу, виснаження психологічного ресурсу цивільного населення.

Усередині однієї групи дрони, як правило, летять не щільним строєм, а розосереджено — на різних висотах і з невеликими часовими інтервалами. Це ускладнює одночасне ураження кількох цілей. Частина шахедів може летіти на малій висоті, «ховаючись» у рельєфі місцевості або нижче зони ефективного радарного покриття. Інші — на більшій висоті, відволікаючи увагу.

Ще одна ключова тактична особливість — поєднання шахедів із балістичними та крилатими ракетами в одній атаці. Дрони запускаються першими або одночасно з ракетами, змушуючи ППО «витрачатися» на відносно дешеві цілі. Після цього ракети, що летять значно швидше, мають більше шансів прорватися крізь ослаблену оборону. Це класична тактика насичення — і вона працює навіть проти технологічно розвиненої системи ППО.

Як влаштований сам дрон Shahed-136 і його варіанти

Щоб розуміти, чому ці дрони такі проблемні, варто знати базові технічні параметри. Shahed-136 — іранська розробка, яку Росія використовує під власним позначенням «Герань-2». Це барражуючий боєприпас — тобто, по суті, літаючий снаряд із крилами, а не класичний багаторазовий дрон.

Shahed-136 — більший і важчий варіант, саме він використовується найчастіше у масованих атаках по Україні. Shahed-131 — менший, з меншою бойовою частиною, але також застосовується, іноді в одній атаці разом із 136-ю моделлю.

Чому їх важко збивати? Кілька причин. Мала теплова сигнатура — двигун невеликий, і ракети з тепловим наведенням спрацьовують гірше. Відносно мала радіолокаційна помітність через невеликі розміри. Здатність летіти на дуже малих висотах, де радарне покриття обмежене рельєфом. І, нарешті, велика кількість одночасних цілей, яка просто перевантажує систему.

З 2023 року з’явилися повідомлення про модифіковані версії шахедів — з покращеними системами навігації, стійкішими до глушіння, а також про дрони з оновленими маршрутами, що включають різкі зміни напрямку перед ціллю. Росія явно вчиться на досвіді попередніх атак і адаптує тактику.

Як Україна збиває групи шахедів

Попри всі складнощі, Україна навчилася збивати шахеди досить ефективно. За даними Повітряних сил, у різних атаках вдавалося знищувати від 60% до понад 90% запущених дронів. Але «не всі» — це ключове слово, і навіть 10–15% дронів, що прорвалися крізь оборону при масованій атаці в 100 одиниць, — це 10–15 влучань по цивільній або критичній інфраструктурі.

Система протидії шахедам в Україні — це кілька рівнів, які працюють паралельно. Перший — стаціонарні зенітні ракетні комплекси: IRIS-T, Patriot, Buk, С-300 та інші. Вони ефективні, але дорогі у використанні проти відносно дешевих дронів. Витрачати ракету вартістю кілька сотень тисяч доларів на дрон вартістю 20–50 тисяч — економічно невигідно, тому ЗСУ намагаються раціонально розподіляти боєкомплект.

Ми не можемо дозволити собі збивати кожен шахед найдорожчою ракетою. Тому і з’явилися мобільні групи — це наша відповідь на дешеву масову загрозу.

Другий рівень — мобільні вогневі групи. Це розрахунки з кулеметами, зенітними гарматами та ПЗРК (переносними зенітними ракетними комплексами), які розгортаються по всій країні і ведуть вогонь по дронах на малих висотах. Саме вони збивають значну частину шахедів — і роблять це значно дешевше, ніж ракетні комплекси. Звук черги зенітного кулемета вночі в українських містах — це якраз робота таких груп.

Третій рівень — електронна боротьба. Глушіння GPS-сигналу може дезорієнтувати дрон і змусити його впасти або відхилитися від курсу. Це особливо ефективно проти старіших модифікацій шахедів із менш захищеними системами навігації. Проте Росія поступово адаптує дрони, і ефективність глушіння з часом знижується.

Є ще один важливий фактор — система раннього оповіщення та відстеження. Мережа радарів, спостерігачів і партнерських розвідувальних систем дозволяє відстежувати групи шахедів від моменту запуску і прогнозувати їхні маршрути. Саме тому повітряна тривога в Україні нерідко оголошується за 30–40 хвилин до того, як дрони досягають цілі — це час, за який шахед долає відстань від кордону до великих міст.

Як читати зведення про атаки: що означають цифри

Після кожної атаки Повітряні сили публікують зведення — і якщо читати їх уважно, можна витягти набагато більше інформації, ніж здається на перший погляд. Але є кілька нюансів, які варто знати.

Перша цифра — кількість запущених дронів. Це те, скільки шахедів, за оцінкою Повітряних сил, було запущено ворогом. Ця цифра може бути неточною — особливо якщо частина дронів була збита або впала ще над окупованою територією чи над морем, до того як їх вдалося повноцінно відстежити.

Друга цифра — кількість збитих. Тут теж є нюанс: «збитий» означає знищений засобами ППО або вогнем мобільних груп. Але є ще категорія дронів, які «не відстежуються» або «зникли з радарів» — це може означати, що вони впали через технічну несправність, були придушені засобами РЕБ, або просто вийшли із зони спостереження.

Різниця між запущеними і збитими — це не обов’язково кількість дронів, що влучили в ціль. Частина шахедів може впасти в полях, лісах або водоймах, не завдавши жодної шкоди. Тому реальна кількість влучань завжди менша, ніж різниця між запущеними і збитими.

Де шукати актуальну інформацію? Офіційні канали Повітряних сил України у Telegram — найшвидше і найточніше джерело під час атак. Там публікуються оперативні попередження і підсумкові зведення. Також варто стежити за Командуванням Об’єднаних сил і регіональними військовими адміністраціями — вони повідомляють про наслідки на місцях.

Одна практична порада: не варто намагатися «рахувати» дрони в реальному часі за повідомленнями з різних джерел. Під час атаки інформація часто суперечлива, цифри уточнюються, а деякі дані навмисно не публікуються з міркувань безпеки. Підсумкове зведення після завершення атаки — значно надійніше джерело, ніж десятки фрагментарних повідомлень у процесі.

Чому це важливо розуміти

Розуміння того, як влаштовані групові атаки шахедів, — це не просто задоволення цікавості. Це допомагає тверезо оцінювати ситуацію, не піддаватися паніці від великих цифр у зведеннях і водночас не недооцінювати реальну загрозу.

Коли ви читаєте «ворог запустив 100 шахедів, збито 87» — це не просто статистика. За цим стоїть кілька годин роботи тисяч людей: операторів радарів, розрахунків ППО, пілотів, бійців мобільних груп, диспетчерів. І 13 дронів, що прорвалися, — це не «провал», це реальність масованої атаки, проти якої жодна система ППО у світі не дає стовідсоткового результату.

Група шахедів — це не просто кількість дронів у небі. Це частина ширшої стратегії виснаження, яка розрахована на тривалий час і на поступове підточування і матеріальних ресурсів, і психологічної стійкості. Розуміти цю логіку — значить краще розуміти, що відбувається, і що потрібно для того, щоб цьому протистояти.